迫于友商西数压力 东芝表示闪存芯“不卖了”

Азия - му юк?нъясысь медыджыд. Куйл? войвыв шарджынйын. ?тув Европак?д артм?д? мувеж Евразия.
Мувывтор – 43,810,582 км2.
Олысьыс – 4.050.404.193 морт.
Ыджда, куйланiн да дор?съяс
[вежны | Вежны кодировкаын]
Азия – зэв ыджыд му юк?н; сiй? босьт? койм?д юк?н г?г?р став косiн верк?ссьыс да дас кык?д юк?н став мушар верк?ссьыс. Лунвылын сыл?н Малакка к?дж п?шти во? экватор?дз, а Малайя архипелаг пыр? 11° выл? лунвыв шарджынй?, сiй? ло? бытть?к? Австралия? вуджан поск?н. Войвылын Челюскин н?рыс с?мын 12°-?н оз во Войвыв полюс?дз, а Войвыв Мул?н дiясыс во?ны полюслань н?шта на мат?дз.
Кор Сингапур карын, кодi сулал? Азия лунвыв пом бердса дi вылын, тулысын лунш?р кадын шондi сулал? веськыда юр весьтын – зенитын, сэки Челюскин н?рысын сiй? тыдал? дзик эжтас дiнас.
Кор Босфор вадорын ло? лунш?ркад, сэки Дежнёв н?рыс вылын 10 час рыт нин.
Асыввылын Дежнёв н?рыс во? зэв мат?дз Америка дiн?, и т?лын Беринг висса йи вывтi позь? понъяс?н вуджны Азияысь Америка? ?ти лун?н. Рытыввылын Ич?т Азия к?дж во? мат?дз Балкана к?дж дiн?дз, кодысь Азия?с торй?д?ны саридзьяс – Эгей да Мрамор – да векньыдик висъяс – Дардан да Босфор; Босфорл?н пасьтаыс неыджыд – 600-сянь 3500 м-?дз.
Европак?д Азия ?тлаась? топыда.
Вежтасс? на костын ну?д?ны Урал кер?съяс?д асыввывла дор?дыс, Урал ю кузя да Кума-Маныч лажмал?м?д.
Африка дiн?дз Азия сiдзж? во? зэв мат?. Суэц канал, код?с кодй?ма Суэц вуджанiн вом?н, с?мын 100–130 м пасьта, Баб-эль-Мандеб – араб ног?н ?синва ?дз?с? – висл?н пасьтаыс 37 км.
Кык боксянь Азия?с кытшал?ны кынмывт?м океанъяс; койм?д боксянь – рытыввывсянь сы берд? во?ны саридзьяс койм?д океанл?н – Атлантувсал?н. Войвылын Азия?с кытшал? Войвыв йиа океан.
Дор?сыс Азиял?н абуджык вундал?м Европал?н дорысь: к?джъяс да дiяс танi босьт?ны вит?д пайс? став мувывторсьыс. Саридзьяс ом?ля пыр?ны материк пытшкас; танi эм?сь мутасъяс саридзсянь 2 сюрс км сайын дай ылынджык. Но саридзьяс да куръяяс вель ёна ж? пыр?ны Азия вадоръяс?, торъя нин асыввыв вадоръяс?.
Войвылын Азиял?н куим к?дж: Ямал, Таймыр да Чукотка; Войвыв йиа океан артм?д? саридзьяс: Кара, Л?пта, Асыввыв-Сибырса да Чукотка. Таймырсянь войвывланьын куйл? Войвыв Му архипелаг, а асыввылын Таймырсянь – Выль-Сибырса дiяс, Врангель дi. Азиялысь асыввыв вадоръясс? кытшал?ны Л?нь океанса саридзьяс: Беринг, Оката, Ниппонса, Виж, Асыввыв-Китайса, да Лунвыв-Китайса саридзьяс.
Лунвылын Азияысь ми аддзам куим ыджыд к?дж: Аравия, Индостан да Индокитай; асыввылын – Камчатка да Коръё, рытыввылын – Ич?т Азия. Таысь ?тдор, Азияса вадоръясын эм?сь уна дiяс. Асыввывтi най? артм?д?ны сик?тш моз нюжалан лёдзъяс; сэнi медся гырысь дiяс – Курила, Ниппон дiяс да Сахалин, код?с торй?д? материкысь Тотара вис; асыв-лунвылын – Тайвань дi да Пилиппинса дiяс, мирас медся ыджыд Малайя архипелаг, кытч? пыр?ны ыджыд дiяс: Борнео, Суматра, Калимантан, Ява, кодъяс шусь?ны Сунда дiяс?н.
Азия лунвылын – Индiа океан; сыл?н саридзьяс – Аравияса да Г?рд, куръяяс – Бенгал да Перс. Индостансянь лунвывланьын – Шри Ланка (Цейлон) дi, а Ич?т Азиясянь лунвывланьын – Кипр дi. Азиял?н дор?сыс зэв сибыд вадорса канмуяс костын ?та-м?дк?д саридз вывтi волысь?млы, а сiдзж? и мук?д му юк?нъяск?д волысь?млы. Асыввыв вадоръясыс Азиял?н йитч?ны лунвыв вадоръяск?д Малакка да Сунда висъяс?н, а лунвыв вадоръясыс Азиял?н рытыввыв вадоръяск?д да став Европак?д – Баб-эль-Мандеб виск?н да Суэц канал?н. Австралияк?д да Африкак?д Азия йитч? Индiа океан вывтi мунан туйяс?н, а Америкак?д – Л?нь океанса туйяс?н. Панама канал пыр мун? м?д туй, кодi йит? Азия?с Европак?д.
Кол? шуны, географияса куйланiныс Азиял?н бур, но абу, дерт, Европал?н кодь, сы в?сна мый Азия куйл? Атлантувса океанса т?дчана саридзвыв туйясысь бокын.
Верк?с
[вежны | Вежны кодировкаын]
Азия аслас мусюръяс серти медся джуджыд му юк?н. Медш?р вывтасъяс сэнi ло?ны дорвыв мунысь кер?съясысь (кер?с лёдзьясысь), кодъяс унджыкыс сулал?ны мылькъяладорнас (ортсыладорнас) либ? Индiа океанлань, либ? Л?нь океанлань бан?н. Мылькъя ортсыладорнас лунвывлань – Индiа океанлань – берг?дч?м?н сулал?ны Гималаяс, Каракорум, Кунь-Лунь, Гиндукуш да Алтай. Войвылын Алтай да лунвылын Гималаяс костын куйл? ыджыд кер?са мутас, шусь? Пытшк?с Азия?н либ? Медш?р-Азияса кер?саин?н; лунвылас танi эм Тибет плато, кодi падвежал?ма уна мусюръяс?н, а войвылас – Гоби плато. Медся джуджыд кер?съяс Азияын, и став му вылын – Гималаяс. Нал?н медыджыд йывныс, Эверест, джуджтанас ло? 8882 м. Тай? том к?р?м кер?съяс нюж?дч?ны ыджыд кытшол?н да тэч?м?сь уна параллельнога мусюръясысь, кодъяс ?ти м?дысь вылынджык. Кер?с йывъясас кузялаыс некор оз сывлы лым.
Войвывланьын Гималаяссянь сулал? мирын медся джуджыд, Памирысь кындзи, Тибет плато, – 4 сюрс м г?г?р. Сэтi мун?ны рытывсянь асыввыл? уна к?р?м мусюръяс, – най?с ом?ля на т?дмал?ма, войвылын тай? платоыс помась? джуджыд Кунь-Лунь мусюр?н; некымынлаын сiй? кып?дч? п?шти 8 км судта?дз океан тшуп?дсянь.
Сэнi, к?нi Гималаяс да Кунь-Лунь ?тлаась?ны Гиндукушк?д да Тянь-Шаньк?д, сулал? кер?с г?р?д Памир, судтанас сiй? оз сетчы Тибетлы. Сыл?н йылыс – Исмаил Самани пик – 7495 м джуджта. Рытывланьын Памирсянь эм?сь платояс Иран да Ич?т Азия; войвылын дай лунвылын най? помась?ны к?р?м мусюръяс?н. Тай? мусюръясыс ло?ны Европаса к?р?м кер?съясл?н куйланiнъяс, кодъяск?д най? войд?р в?лiны ?тпомся?сь.
Тай? йит?дыс быри, кор артмис Эгей саридз.
Рытыввыв Азиял?н медся джуджыд мусюръясыс – Эльбрус да Медш?р Кавказса мусюр, сыл?н медыджыд йывъяс Эльбрус (5833 м) да Казбек (5043 м). Медш?р Кавказса мусюрсянь лунвывланьын сулал? кус?м вулканъяса Арменияса кер?саин Арарат (5156 м) да Алагез (4095 м) йывъяснас.
Видз?дны к? Памирсянь асыввыл?, сэнi Гималаясл?н, Кунь-Луньл?н да Тибетл?н кер?с чукыръяс ыджыд кытш?н берг?дч?ны асыв-лунвыл?, Индокитай к?дж выл?, да мун?ны водз? Малайя архипелаг вывтi. Тадзи том к?р?м кер?съясл?н в?ньыс вудж? став Азия материкс? да юк? сiй?с кык не?тгырся юк?н?. Тай? кер?с в?нь местаас войд?р в?лi важ муш?р саридз Тетис; тай? саридзысл?н пыд?сыс кайигас в?чис кер?с чукыръяс, медся джуджыдъясс? му вылын.
Лунвывланьын том к?р?м кер?съяс в?ньсянь куйл?ны тш?тшк?с из лок?бъяс – платояс Декан да Аравия; най? уна миллион во?н водзджык ло?ма?сь к?р?м в?ньса кер?съяс серти да зэв важ кадъяс? ?тлаасьлiсны Африкак?д – гы кодь?сь най? и асланыс тэчасног серти. Индостанса да Месопотам увтасъяс артмисны саридз куръяясысь, кодъяс?с тыртiсны юяс. Месопотам увтас войд?р в?влi Перс куръял?н юк?н, а Индостанса увтас артмис вис местаын, кодi ?тлаавлiс Бенгал куръя?с Аравия саридзк?д.
Войвывланьын да асыв-войвывланьын том к?р?м кер?съяс в?ньсянь эм?сь уна мук?д мусюръяс да тш?тшк?с платояс, най? артмисны кер?съяс пуксь?мла. Медыджыдыс тай? мусюръяс пытшкысь Тянь-Шань, кодл?н йылыс Хан-Тенгри. Тянь-Шаньын кер?съясыс ?нi и артм?ны на, к?нi ?ттш?тш овл?ны ыджыд мув?р?мъяс. Алтай, Саянъяс, Байкал кер?съяс. Ябалган, Станов?й, Янайывса да Черск?й кер?съяс – ставныс най? чург?дч?м кер?съяс, кодъяс артм?ма?сь зэв важся к?р?м ёна киссь?м кер?съяс местаын. Войвылын Саянъяс да лунвылын Кунь-Лунь костын эм?сь уна платояс; т?дчанаджыкыс на пытшкысь – Монгол муын Гоби плато; рытыввыл? сiй? вудж? Рытыв-Китай плато?.
Туран да Рытыв-Сибырса увтасъяс – увлань лэчч?м паськыд местаяс, кодъяс куйл?ны рытыввылын Урал кер?съяс, асыввылын Ш?р-Сибырса плато да лунвылын Копет-Даг костын. Тай? увтасъясыс ?тлаась?ны Асыввыв-Европаса шыльыдiнк?д, да ?тлаын сык?д артм?д?ны му вылын медся ыджыд шыльыдiн. Асыввылын Азияын эм кык увтас – Китайса да Маньчжур, най? артмисны сiдзи ж?, кыдзи Месопотам увтас. Асыввыв вадоръясын Азияын тыдал?ны му кыш уськ?съясл?н туйяс, кодi мунiс Л?нь океан вадоръяс п?л?н. Тай? уськ?съясыс т?дч?ны Китайса кер?съяс, Сихотэ-Алинь да Ыджыд Хинган кер?съяс тшуп?дъясын. Сахалин, Тайвань, Пилиппинса да Ниппон дiяс – ставыс тай? кер?с лок?бъяс, кодъяс чукталiсны материксьыс жуглась?мъяс дырйи; Оката, Ниппонса да кыкнан Китайса саридзьяс ж? артмисны лэчч?м (в?й?м) косiн юк?нъяс местаын. Азия вадоръясын Л?нь океан зэв джуджыд – танi эм?сь 8–9 и и весиг 10 сюрс м джуджта джумъяс. Уськ?съясыс и жуглась?мъясыс мунлiсны танi зэв важ кадъяссянь дай мун?ны и ?н?дз. Та йылысь висьтал?ны зэв тш?кыд да зэв ыджыд мув?р?мъяс Ниппонса, Пилиппинса, Курила да мук?д дiяс вылын. Та йылысь ж? висьтал?ны и зэв уна ыпъялан вулканъяс – тай? дiяс вылас ж? да Камчатка к?дж вылын.
Малайя архипелаг – косiнл?н коляс, кодi войд?р ?тлаавлiс Азия?с Австралияк?д. Сэнi вулканъяс сулал?ны потас визьяс?дыс кык мегыр?н: ?тиыс мун? Сунда дiяс?д – Суматра, Ява да мук?д дiяс вывтi, а м?дыс – Пилиппинса дiяс вывтi да Калимантан вывтi, сiдзк? Азия асыввыв вадоръяс п?л?н. Суматра да Ява костын эм вулкан Кракатау. 1883-?д во? сэнi лоис зрыв, кодысь п?шти став Кракатау дiыс кайис сын?д?. Ру, газ, из да п?им сюръя шыбытчис 80 км судта?дз. Зрывыс кылiс Цейлонын да Пилиппинса дiяс вылын. Суматра да Ява вылын уна й?з кувсисны саридз гыясысь, кодъяс зрыв б?рын ызгысисны вадорас.
Му уджал?млы Азия верк?с уна боксянь абу бур. Сэнi вывтi уна куш кыртъяс да мусин?н вевттьыт?м изъяинъяс. Сэсся тыр?ма кер?съяс?н: уна места босьт?ны з?м кер?с бокъяс, кырк?тшъяс, сёртасъяс. Уна эм сэтш?м джуджыд мутасыс, к?нi оз позь уджавны видзму. Медш?р юк?нъясс? сылысь вадоръясысь торй?д?ны джуджыд мусюръяс, тай? сь?кт?д? йит?дъяс, та понда ж? климатыс пытшк?с мутасъясл?н кос. Но век ж? Азияын увтасъяс вевтть?ны нёль?д юк?нс? сыл?н верк?слысь да ?тлаын босьт?м?н ло?ны ыджыдджык?сь став Европаысь. Торй?н бур?сь видзму уджал?м выл? Индостанса да Китайса увтасъяс. Медся т?дчана мупытшкса шедтасъяс Азияын – изшом, мусир, зарни да озысь. Най? разал?ма?сь зэв абу ?ткодя.
Изшом куйл? важ массив доръяс п?л?н. Торъя озыр?сь изшом?н Сибыр (Кузбасс, Алтай), Казахстанын Караганда бассейн да войвыв Китай. Мусир эм к?нсюр? том к?р?м кер?с бокъясын; торъя озыр?сь мусир?н Аравия, Рытвыввыв Сибыр, Кавказ (Баку да Грозн?й), Иран да Индокитай, а сiдзж? Ыджыд Сунда дiяс. Т?дчана куйласъяс мусирл?н сiдзж? эм?сь Месопотамияын да Сахалин дi вылын. Зарни с?нъяс да киссь?съяс эм?сь медсяс? важ кристаллсяма массивын; торъя озыр?сь зарни?н Асыввыв Сибыр да Якут му. Озысь куйл? медсяс? Малакка к?джын да Сунда дiяс вылын, кодъяс ло?ны Азия материкл?н нюжал?м?н. К?рт рудаяс?н озыр местаяс аддз?ма Азияысь этшалаын на, медсяс? Китайын да Сибырын, Ангара ю г?г?рын и Ылi Асыввылын. Но Азияын ?н?дз на коль?ны т?дмавт?м?сь вывтi гырысь ылд?съяс.
Климат
[вежны | Вежны кодировкаын]
Т?лын материкыс Азиял?н к?дзал? ёнджыка сiй?с кытшалысь саридзьясысь. К?дзыдъяс сулал?ны не с?мын Войвыв Азияын, но и Пытшк?с Азияын – Гималаяс?дз. Тай? став ылд?с вылас чук?рм? к?дзыд сын?д масса, кодi мун? асыввыл? да лунвыл? шоныд океанъяслань. Тадзи артм?ны т?вся муссонъяс.
Океанъясын тай? кадас атмосфераса личк?мыс ич?т, а материк вылын – ыджыд. Т?въяс к?дзыд материксянь вай?ны асыввыв вадоръяс? ён к?дзыдъяс, а Лунвыв Азия?с наысь прам?я сай?д?ны кер?съяс. Но век ж? и Лунвыв Азияын т?лын т?въяс п?льт?ны материксянь океан?. Т?вся муссонъяс быдла? вай?ны кос да сэзь поводдя.
Гож?мын материкыс Азиял?н шонал? ёнджыка, сiй?с кытшалысь саридзьясысь. Личк?мыс сэнi чин?, да сэтч? уськ?дч?ны вас?д т?въяс Индiа да Л?нь океанъясысь – тадзи п?льт?ны гожся муссонъяс; най? вай?ны уна зэръяс, торъя нин сэтш?м местаясын, к?нi най? паныдась?ны кер?съяск?д. Пытшк?с Азия?, код?с сай?д?ны джуджыд кер?съяс, най? п?шти оз веськавны; сэнi гож?мын вывтi жар да кос. Рытыввыв Азия? муссонъяс Индiа океансянь оз ж? веськавны, да сэнi сiдзж? гож?мын овл? кос да жар, а содт?д и шондiыс сэнi гожся лунш?ркад? овл? п?шти зенитын.
Став Азияс? климат серти позь? юкны, тадзи: Пытшк?с Азия, Асыввыв Азия, Лунвыв Азия, Рытыввыв Азия да Войвыв Азия.
Пытшк?с Азияын континентвывса – материквывса – климат, гож?м да т?в, лун да вой, ёна торъял?ны шонт?г серти. Гож?мын кым?рт?м енэжсянь шондi ёна п?ж?; платоясл?н верк?сыс донал?; шоныд кос сын?д кай? вывлань т?вныръяс?н; най? лэпт?ны зэв выл?дз дзонь кым?ръяс?н лыа да бус. Сын?дыс гудырм?, шондiыс ?два тыдал? бус пыр, г?г?р – бытть? ру пытшкын. Пытшк?с Азия? во?ны кос т?въяс нин, сы понда сэнi усь? этша ен?жва. С?мын Пытшк?с Азия доръясын да кер?с бокъясын овл?ны унджык зэръяс, а медся джуджыд кер?с вывъясас усьл?ны лымъяс. Но лым вежтасыс кер?съясын куйл? зэв вылын: войвыв Тибетын, Хуанх? ю заводитчанiнын, 5 км судтаын, а лунвыв Тибетын весиг 5? км судтаын. Т?лын став Пытшк?с Азияыс ёна к?дзал?; к?дзыд сын?д л?нь да сэзь, енэжваяс т?лын усь?ны н?шта этшаджык гож?мын дорысь. С?мын шочиника платояс выл? веськавл?ны шоныдджык да вас?дджык т?въяс океан вадоръяссянь, сэки артм?ны кым?ръяс да усь? лым; но т?вбыд?н усь? вывтi этша лым, ?два вевттьышт? мус?; к?ялыысьяс видз?ны сэнi ассьыныс ск?тс? и т?лын лудъяс вылын.
Асыввыв Азияын мун?ны гожся муссонъяс, кодъяс пыр?ны пытшк?с мутасъясас 1000 – 1500 км сай?дз, медся уна енэжваяс усь?ны кер?съяса вадор п?л?нъясын, сiй? кад?, кор саридзсянь во?ны циклонъяс. Т?вся муссонъяс дырйи к?дзыдъяс паськал?ны ылi лунвыл?, весиг войвыв Китайын, Муш?р саридз пасьт?с вылын, кынм?ны юяс. Тулысын да арын, гож?мся да т?вся муссонъяс вежсиг?н, кор паныдась?ны к?дзыд да шоныд т?въяс, Азияса вадоръястi мун?ны ыджыд т?в ныръяс, – тайфунъяс. Най? артм?ны тропикдорса в?ньын восьса океанын да Азияса вадоръяслань матыстчиг?н в?ч?ны ыджыд опустошениеяс Пилиппинса да Ниппон дiяс вылын.
Ыджыд т?дчанлун Асыввыв Азияса климатлы кут? шоныд Куро-Сиво визув; сiй? тырт? уль ру?н сы весьттi вылыс?д мунысь муссонъяс да видз? кынм?мысь п?шти ставнас Ниппон саридз?с.
Лунвыв Азия?с – м?дног к? Индостан, Индокитай да Малайя архипелаг?с – вудж?ны тропик да экватор, да климатыс сэнi жар. Гож?мын шондiыс овл? дзик юр весьтын да сот? зэв ёна. Весиг т?вся т?лысьяс? шондi кай? енэжтассянь выл?; т?в, кыдзи ми сiй?с т?дам, сэнi дзик оз овлы, и муыс некор оз вевттьысьлы лымй?н. Т?лыс сэнi абу к?дзыдджык миян Украинса гож?мысь. Гож?мыс сэнi уль, енэжваясс? материк выл? вай?ны рытыв-лун муссонъяс. Дiяс вылын климат океанвывса: сэнi зэр? т?в и гож?м. Шонт?г сулал? вог?г?р 25–27°. Тайфунъяс Лунвыв Азияын овл?ны ж?, но шочджыка Асыввыв Азияын дорысь.
Рытыввыв Азияын климатыс кос, татч? гожся муссон вот?м в?сна (карта, 106 лбк.). Апрель т?лыссянь да йирым т?лысь?дз танi п?шти оз овлыны зэръяс, енэжын шоча мыччысьл?ны кым?ръяс; шондi сот? лёка: Иракын Багдад дiнын лыаыс шонал? 78°-?дз; гожсайын шонт?гыс сын?дл?н кай? 55°-?дз. Торъя нин жар поводдя пуксь?, кор локт? лунт?в – самум – донал?м Аравиясянь. Вывтасъяс вылын зэв ж? жар, но сэнi жар лунъяс вежсь?ны к?дзыд войяс?н. Жар поводдя сулал? йирым т?лысь?дз, и с?мын сёр арын, медсяс? в?льгымын, енэжын кыпт?ны зэра кым?ръяс. Най?с вай?ны циклонъяс Муш?р саридзсянь. Зэрлывл? сэтш?ма, мый Аравия да Сурия куш степьясын кос ковтысъяс – вадияс – тырл?ны ва?н. Кер?съяс вылын усьл? лым; гож?мын лымйыс сыл?, ваыс лэчч? юяс? да шоръяс?. Т?в Рытыввыв Азияын ёна шоныдджык Асыввыв Азияын серти.
Войвыв Азияын кузя сулал?ны зэв ён к?дзыдъяс – квайт т?лысь?дз дай дырджык. Муыс сэнi кынм? зэв пыд?дз да оз удит сывлыны гож?мбыд?н. Но гож?мыс сэнi шоныд. Вылысса п?встыс мул?н сэтш?ма шонал?, мый видзму овм?с в?дитны позь? и полюс кытш сайын.
Юяс да тыяс
[вежны | Вежны кодировкаын]
Азияын уна гырысь юяс; на п?встысь квайт ю 4 сюрс км-ысь кузьджык?сь. Медся т?дчана юяс пансь?ны Пытшк?с Азия?с кытшовтысь кер?съясын.
Гималаяссянь лэчч?ны уна ваа юяс: Ганг, Брамапутра да Инд. Най? пет?ны Гималаяс войвыв банъясысь да визувт?ны медводзс? Тибетын негырысь визувъяс?н; сэсся джуджыд да шушт?м сёртасъяс?д письк?дч?ны Гималаяс пыр, в?ч?ны зэв уна коськъяс, босьт?ны уна вожъяс, кодъяс визувт?ны Гималаяс лунвыв банъяссянь. Гож?мын тай? юясыс ёна ойдл?ны – муссон зэръясысь да Гималаясын лым сыл?мысь. Т?лын да тулысын ёна ям?ны. Бенгал куръя? усянiнын Ганг да Брамапутра артм?д?ны дельта; тай? дельтаыс вит мында?н ыджыдджык Волга дельтаысь дай ?дй? сод?.
Тибетын заводитч?ны да Л?нь океан? усь?ны куим ыджыд ю: Меконг, Янцзыцзян, либ? Югыдл?зъю, да Хуанх?, либ? Вижъю. Ю йывъясыс нал?н ич?т ваа?сь, но Пытшк?с Азияысь муссонъяс?н к?т?дан мутасъяс? во?м б?рын най? п?р?ны зэв ыджыд юяс?; медводзс? най? визувт?ны тшуп?дъяс?д да сёртасъяс?д, а сэсся паськыд ковтысъяс?д. Медся пыжветланаыс тай? юяс пиысь – Янцзыцзян. Сы вывтi гож?мын весиг океанвывса суднояс верм?ны кайны ва паныд 1000 км сай?дз ю вомсяньыс.
Татш?м пыжветл?мыс Янцзыцзян юл?н ло? со мый понда: сiй? кызвын юк?ннас визувт? чорыд кер?с породаяс п?вст?д, сы понда воргаас сыл?н ом?ля пуксь? ва?н вай?мтор.
Хуанх? ю, м?дар?, пыжветл?млы озджык л?сяв. Аслас гудыр ваас сiй? ну? зэв уна виж нюйт, лёсс, тай? нюйтыс пуксь? ю пыд?сас кывтыдланьын, да сэнi артм?ны пыр выль да выль косьтъяс. Кадысь кад? Хуанх? юыс весиг дзик?дз вежл? ассьыс туйс?; 80 во сайын сiй? эз усьлы Чжили куръя?, кыдз ?нi, а усьлi Виж саридз?, Янцзыцзян ю вомсянь неылын.
Хуанх? ю вак?д вай?мторъяс?н вевтть?ма Китайса увтас. Китайса увтас местаын важ?н в?лi саридз куръя, код?с уна нэм ч?ж?н тырт?ма нюйт?н тай? юсяньыс. нюйтыс кызвыннас тэчсь?ма лёссысь, код?с ю петк?д? Пытшк?с Азияысь.
Асыввыв Азияса юяс вылын – Янцзыцзян, Хуанх?, а сiдзж? Амур вылын п?шти быд во гож?м помын овл?ны ойдл?мъяс, кодъяс т?кыда ну?ны сиктъяс да к?дз?м муяс; сэки Китайын й?з кул?ны сюрсъяс?н. Ойдл?мъяс овл?ны, кор циклонъяс мунiг?н ?ддз?ны зэръяс. Тотара виск? усь? уна ваа, пыжветлана Амур ю.
Войвыв Азияса юяс – Об Иртышк?д, Енисей Ангарак?д, Лена Алданк?д да мук?д – зэв кузь?сь да ваа?сь; енэжваяс сэнi овл?ны этша, но зато сэнi и пактал?мыс ич?т, а ва чук?рманiнъясыс бассейнъясл?н зэв гырысь?сь. Тулысын лым сылiг?н тай? юясыс зэв паськыда ойдл?ны лым сыл?мысь. Суднояс ветл?млы най? зэв л?сялана?сь, но дыр кежл?, воджын кежл? дай дырджык кынмыл?ны. Визувт?ны най? шыльыдiнъяс?д л?ня, но к?нсюр? чург?дч?м тшуп?дъяс вуджиг?н в?ч?ны гырысь коськъяс. Торъя уна коськ Енисей ю вожын – Ангара вылын, кодi пет? Байкал тыысь. Ачыс Байкал тыыс куйл? джуджыд уськ?са лайколын.
Пытшк?с Азияын да Туран увтасын юяс этша, океанъяс?дз най? оз воны, либ? вош?ны лыаяс п?встын, либ? помась?ны тупк?са тыясын. Татш?м?сь – Тарим, усь? Лобнор ты?, Или, усь? Балхаш?; Сыр-Дарья да Аму-Дарья. Каспи да Арал сола ваа тыяс – тай? в?вл?м саридзьясл?н колясъяс. Тай? кос инъясас юяс зэв колана?сь му к?т?д?м выл?. Гож?мын, кор кер?съясын сыл? лым, юяс ойд?ны да ну?ны уна ва.
Рытыввыв Азияын юяс сiдзж? зэв этша. Медся т?дчанаясыс на пиысь Тигр Евфратк?д, кодъяс визувт?ны Перс куръя?; тай? юясыс ойд?ны т?лын. Гож?мын най? босьт?ны вас? кер?свывса лымйысь да сет?ны сiй?с к?т?д?м выл?. Уна юяс помась?ны танi сола тыясын. ?ти татш?м тыыс, кодi шусь? Кул?м саридз?н, куйл? уськ?са лайколын, тшуп?дыс сыл?н 394 м-?н улынджык океан тшуп?дысь. Му вылын абу м?д ты, кодл?н тшуп?дыс лэчч?ма татш?м ул?дз. Ваас сыл?н 24% сов, и ваыс сэтш?м топыд, весиг морт сэнi оз в?й; тай? тыс? шу?ны Кул?м ты?н, сы в?сна мый ни быдм?г, ни пем?с сэнi абу.
Азияса юясл?н т?дчанлуныс морт овм?сын вывтi ыджыд: най? абу с?мын волысян туйяс, най? сет?ны муяс да садъяс к?т?д?м выл? ва оз с?мын Рытыввыв да Пытшк?с Азияын, но и Лунвыв да Асыввыв Азияын; сэнi став й?з пытшсьыс койм?д юк?ныс ол? муяс?с к?т?д?м помысь.
Быдм?гъяс да пем?с улов
[вежны | Вежны кодировкаын]
Лунвыв Азияын, к?нi шондi ёна п?ж?, к?нi усьл? уна енэжва, быдм?ны тропикдорса в?ръяс; най? вевтть?ны медся вас?дiнъясс? Индостанын да Индокитайын да ыджыдджык юк?нс? Малайя архипелаглысь.
Тай? в?ръясас, кодъяс быдм?ны 60 м судта?дз, быд воськолын паныдась?ны век выль да выль породаа пуяс; на п?всын быдсикас пальмаяс, кодъяс кут?ны зэв ыджыд т?дчанлун. Уна пальмаяс сет?ны сёян плодъяс. Сагоа пальмал?н сёй?ны сь?вм?сс?. Вадорын уна кокоса пальма, кодi сет? ?рекъяс да кокос й?в. Пуяс тропикдорса в?рын быдм?ны некымын судта?н м?да-м?д вывтiыс да артм?д?ны мунны позьт?м, лианаяс?н гарт?м лёкин; лианаяс кузьтанас овл?ны 300 м-?дз; быдлаын пу вожъяс вылын тыдал?ны эпифит быдм?гъяс, кодъяс ол?ны мук?д пу вожъяс да ч?ръяс вылын, и паразит быдм?гъяс, кодъяс босьт?ны с?зъясс? мук?д быдм?глысь. Саридзса вадоръяс п?л?н кыссь?ны мангрова в?ръяс сэтш?м пуяс?н, кодъясл?н вужъясыс тул?мъяс дырйи сюр?ны ва ул?, а ямл?м дырйи – восьса?сь.
Косджык инъясын Лунвыв Азияын эм?сь тропикдорса в?ръяс, кодъясл?н киссьыл? корйыс кос кад дырйи, да саваннаяс, кодъяс тыр?ма?сь турун?н либ? в?дит?ма морт ки?н да сет?ны вывтi бур артм?мс? няньяслысь либ? мук?д в?дитан быдм?гъяслысь. Тропикдорса в?ръясл?н мусинъяс да саваннаяс Азияын – г?рдмуа?сь; тай? мусинъясыс мун?ны Африкаса г?рдму выл?. Саваннаясын эм?сь сь?д, миян сь?дму выл? мунысь мусинъяс.
Тропикдорса в?ръясын да саваннаясын ол?ны зэв уна быдсяма пем?съяс, мук?дыс сёй?ны быдм?гъяс да плодъяс, мук?дыс п?тк?дч?ны яй?н; уна?н на пиысь ол?ны с?мын тропикдорса в?ньын, ш?ркоддь?м мутасъясын най? оз вермыны овны – пол?ны к?дзыдысь. Татш?м?сь, шуам, мортнога ?блезянаяс – орангутанг да гиббон – да кыз кучикаяс – индiвывса сл?н, сюраныр да тапир.
Яйсёйысьяс пытшкысь медся ёныс Лунвыв Азияын тигра; ол? сiй? тростник да бамбук расъясын. Паг?дан кыйяс, шуам, ?чкиа кый, ол?ны быдлаын – в?ръясын и, саваннаясын и; юясын эм?сь крокодилъяс. Вывтi уна сикаса п?ткаяс пиысь торъя мича?сь фазанъяс, павлинъяс да попугайяс.
Лунвыв Азияын к?ть и уна быдсяма пем?сыс, но абу?сь к?инъяс, ручьяс да руд ошъяс, кодъяс ол?ны быдлаын мук?д Азияын, а сiдзж? Европаын да Америкаын. Татысь тыдал?, мый Лунвыв Азия – пем?съяс серти торъя мутас.
Асыввыв Азияын – Китайын да Ниппонын – асчужан быдм?гъяс коль?ма?сь с?мын кер?саинъясын. Сэнi быдм?ны сор?н паськыд коръяса пуяск?д, кодъясл?н киссьыл? т?в кежл? корйыс, пыр веж пуяса в?ръяс, – камелияяс, лавръяс. Медш?р мусинъясыс Асыввыв Азияын – г?рдму шоныдджык да вас?д местаясын, вижму косджык да ыркыдджык местаясын, кутш?м войвыв Китайын.
Асыввыв Азияын й?зыс зэв топыда ол?ны, да муыс сэтш?ма уджал?ма морт?н, мый танi кид пем?съяс коль?ма?сь этша. Най? либ? Лунвыв Азияса, либ? Пытшк?с Азияса, либ? Войвыв Азияса пем?съяс кодь?сь ж?. Шуам, Китайса кер?с сёртасъясын эм?сь павлинъяс да фазанъяс, а Ниппонын в?ръясас ол? б?жт?м, г?рд чуж?ма ?блезяна – макака. Крокодилъяс нек?н му вылын оз пырны татш?м ыл? войвыл?, кыдзи Китайын да Коръёын; шоръясын Ниппонын эм?сь ыджыдысь-ыджыд, 1? м-?дз кузьтанас, саламандра, кодi мун? лёкгаг выл?. Ставыс тай? – тропикдорса пем?съяс. Но сэнi ж?, Асыввыв Азияын, ол?ны к?инъяс, ручьяс, ошъяс, а сiдзж? степвыв антилопаяс да кид осёлъяс, кодъяс аслас?сь Пытшк?с Азиялы.
Войвыв юк?нас Асыввыв Азияын, Амур да сiй? веськыдвыв вожъяс п?л?н, быдм?ны коръя в?ръяс – тыпу, вяз, клён да мук?д пуяс. Пуяс г?г?рыс сэнi гартч?ны лианаяс да асчужан виноград, кодi сет? сёян плод. Мусинъяс п?им сора?сь. Тай? в?ръясыс зэв озыр?сь пем?съяс?н, танi эм?сь и тропиквывса пем?съяс, и ылi войвывса пем?съяс. Танi тигр паныдась? руд ошк?д, леопард – в?ркаськ?д, низь – измышкак?д. Танi эм?сь уна кабанъяс, козуляяс, фазанъяс, в?р каньяс да к?инъяс.
Пытшк?с Азия да Рытыввыв Азия вевттьысь?ма?сь г?ль степьяс?н да овт?минъяс?н, на пытшкысь медся гырысьясыс: асыввылын Гоби, ш?рас – Такла-Макан да рытыввылын – Аравияса. Степьяс да овт?минъяс паськыд визь?н мун?ны Хинган подувсянь Г?рд саридз дор?дз да вудж?ны водз? Африка?; в?ръяс тай? визяс паныдасьл?ны с?мын кер?с банъясын, к?нi усь? унджык ен?жва, да оазисъясын юяс п?л?н.
Степьясын быдм?ны турунъяс – типчак, полынь; быдм?ны най? шоча, мус? оз вевттьыны дорвыв. Тулысын лым сыл?м б?рын либ? т?вся зэръяс б?рын Иранын да Сурияын степвыв турунъяс быдм?ны ?дй?, дзоридзал?ны да вай?ны к?йдыс; гож?м пуксиг?н заыс нал?н косьм? нин, ловъя?сь коль?ны с?мын мупытшса вужъясыс да шмакъясыс, да н?шта топыд кыша к?йдысъясыс. Мусинъяс тай? степьясын каштан р?ма?сь да рудовг?рд?сь.
Овт?минъясын быдм?гъяс н?шта на этша, степьясын серти: ставыс сiй? либ? турунъяс, кодъяс тулысын ?дй? быдм?ны да регыд косьм?ны, либ? саксаул сяма кустаинъяс, корт?м?сь либ? посньыдик коръя?сь да зэв кузь вужъя?сь. Дзик ?тип?л?с пуяс – саксаул.
Оазисъясын быдм?ны плод ваян пуяс, шуам, ябл?ка, персика, абрикоса пуяс; Рытыввыв Азияын – пыр веж пуяс, шуам выйпу; Иран лунвылын да Аравияын – финика пальма.
Пытшк?с Азияын степьясас ол?ны уна йырсьысьяс да гыжъя пем?съяс, кодъяс сёй?ны турун; т?в кежл? йырсьысьяс – сурокъяс, сусликъяс – дыр кежл? дзебсь?ны му пытшк? да узь?ны; гыжъя пем?съяс ж? – кид осёлъяс (куланъяс), антилопаяс, – йир?ны турунс? лым улысь, – лымйыс степьясын усьл? зэв ляпкыдика.
Торъя нин озыр пем?с мир Тибетын, джуджыд лудъяс вылын, к?нi оз овны й?з, а сы в?сна гыжъя пем?съяс ветл?ны зэв ыджыд чук?ръяс?н, – ветлысь-мунысьяс лыддьывл?ма?сь уна сё дай весиг некымын сюрс пем?с?дз чук?рас, медся тш?кыда паныдасьл?ны куланъяс, антилопаяс, якъяс – кер?свыв ?шъяс да чивзанъяс – сурок сяма йырсьысьяс.
Рытыввыв Азия степьясын да овт?минъясын эм?сь и гыжъяяс, и йирсьысьяс, но этшаджык?н?сь. Эм?сь кутш?мсюр? яйсёйысь пем?съяс (африкасаяс), шуам, гиенаяс, шакалъяс; Аравияын эм?сь левъяс. Азияса ылi войвыв вевттьысь?ма тундра?н. Лунвывланьынджык мун? тайга, к?нi мусиныс п?им сора либ? нюр сора. Войвыв Азия озыр стр?итчан в?р?н да дона куа пем?съяс?н, а сiдзж? и п?ткаяс?н; на пытшкысь мук?дыс пыр ол?ны тайгаын, мук?дыс во?ны татч? гож?м кежл? Лунвыв да Рытыввыв Азияысь. Торъя уна п?тка чук?рмыл? гож?мын тундраын. Сэнi дженьыдик гожся кад? най? быдт?ны пиянс?, сэсся б?р лэбзь?ны шоныд муяс?, туйс? кут?ны юяс п?л?н да саридз вадоръяс п?л?н.
Азия – уна в?дитан быдм?гъясл?н чужанiн. Азияын морт медводз аддзис дик?й шобдi, шабдi, лук. Лунвыв Азия – рисл?н, сакара тростникл?н, чай пул?н, бананл?н, ?гуречьясл?н чужанiн; Асыввыв Азия – апельсинъясл?н да мандаринъясл?н чужанiн.
Азияысь петiсны п?шти став гортса пем?съяс, кодъяс?с в?дит?ны ?нi став му юк?нъясын. Азия степьясысь петiсны в?в да верблюд; Пытшк?с Азия степьясын и ?нi на эм?сь кид в?въяс. Азияысь ж? петiсны сюра гырысь ск?т, – м?съяс да буйволъяс, а сiдзж?, ыж, к?за да порсь. Тибетын видз?ны кер?свыв ?ш – як, код?с некод оз вермы вежны джуджыд кер?свыв транспортын; Индiын – г?рба ?ш – зебу; сэнi ж? – Индiын да Индокитайын кесъял? мортлы став пем?съяс пытшкысь медся ёныс – сл?н.
Канмуяс да мутасъяс
[вежны | Вежны кодировкаын]

Мутас, канму[1] | Мувывтор (km2) |
Олысь лыд (2008' вося юль 1' лун кежл?) |
Й?зл?н тш?кыдлун (км2-ын) |
Юркар |
---|---|---|---|---|
Ш?рвыв Азия: | ||||
Казахстан[2] | 2,724,927 | 15,666,533 | 5.7 | Астана |
Кыргызстан | 198,500 | 5,356,869 | 24.3 | Бишкек |
Таджикистан | 143,100 | 7,211,884 | 47.0 | Душанбе |
Туркменистан | 488,100 | 5,179,573 | 9.6 | Ашхабад |
Узбекистан | 447,400 | 28,268,441 | 57.1 | Ташкент |
Асыввыв Азия: | ||||
Китайса войтыр республика (КВР)[3] | 9,584,492 | 1,322,044,605 | 134.0 | Пекин |
Гонконг[4] | 1,092 | 7,903,334 | 6,688.0 | — |
Макао[5] | 25 | 460,823 | 18,473.3 | — |
Китайса Республика (Тайвань)[6] | 35,980 | 22,920,946 | 626.7 | Тайбей |
Япония | 377,835 | 127,288,628 | 336.1 | Токио |
Войвыв Корея | 120,540 | 23,479,095 | 184.4 | Пхеньян |
Лунвыв Корея | 98,480 | 49,232,844 | 490.7 | Сеул |
Монголия | 1,565,000 | 2,996,082 | 1.7 | Улан Батор |
Войвыв Азия: | ||||
Рочму[7] | 13,115,200 | 140,702,092 | 3.0 | М?скуа |
Асыв-лунвыв Азия:[8] | ||||
Бруней | 5,770 | 381,371 | 60.8 | Бандар Сэри Бегаван |
Мьянма (Бирма) | 678,500 | 47,758,224 | 62.3 | Найпйидо[9] |
Камбоджа[10] | 181,035 | 13,388,910 | 74 | Пномпень |
Асыввыв Тимор[11] | 15,007 | 1,108,777 | 63.5 | Дили |
Индонезия[12] | 1,419,588 | 237,512,355 | 159.9 | Джакарта |
Лаос | 236,800 | 6,677,534 | 24.4 | Вьентьян |
Малайзия | 329,847 | 27,780,000 | 84.2 | Куала-Лумпур |
Филиппинъяс | 300,000 | 92,681,453 | 281.8 | Манила |
Сингапур | 704 | 4,608,167 | 6,369.0 | Сингапур |
Таиланд | 514,000 | 65,493,298 | 121.3 | Бангкок |
Вьетнам | 331,690 | 86,116,559 | 246.1 | Ханой |
Лунвыв Азия: | ||||
Афганистан | 647,500 | 32,738,775 | 42.9 | Кабул |
Бангладеш | 144,000 | 153,546,901 | 926.2 | Дакка |
Бутан | 47,000 | 682,321 | 14.3 | Тхимпху |
Индия [13] | 3,167,590 | 1,147,995,226 | 318.2 | Дели |
Иран | 1,648,195 | 65,875,223 | 42 | Тегеран |
Мальдив дiяс | 300 | 379,174 | 1,067.2 | Мале |
Непал | 140,800 | 29,519,114 | 183.8 | Катманду |
Пакистан | 803,940 | 167,762,049 | 183.7 | Исламабад |
Шри-Ланка | 65,610 | 21,128,773 | 298.4 | Шри-Джаявардена-Пура-Котте |
Рытыввыв Азия: | ||||
Абхазия[14] | 8,700 | 330,000 | 111.7 | Сухум |
Армения[15] | 29,800 | 2,968,586 | 111.7 | Ереван |
Азербайджан[16] | 46,870 | 3,845,127 | 82.0 | Баку |
Бахрейн | 665 | 718,306 | 987.1 | Манама |
Кипр[17] | 9,250 | 792,604 | 83.9 | Никосия |
Палестинаса Газа[18] | 363 | 1,537,269 | 3,315.7 | Газа |
Грузия[19] | 20,460 | 4,630,841 | 99.3 | Тбилиси |
Ирак | 437,072 | 28,221,181 | 54.9 | Багдад |
Израиль | 20,770 | 7,112,359 | 290.3 | Иерусалим [20] |
Иордания | 92,300 | 6,198,677 | 57.5 | Амман |
Кувейт | 17,820 | 2,596,561 | 118.5 | Эль-Кувейт |
Ливан | 10,452 | 3,971,941 | 353.6 | Бейрут |
Лунвыв Осетия[21] | 8,700 | 330,000 | 111.7 | Цхинвал |
Оман | 212,460 | 3,311,640 | 12.8 | Маскат |
Катар | 11,437 | 928,635 | 69.4 | Доха |
Саудса Аравия | 1,960,582 | 23,513,330 | 12.0 | Эр-Рияд |
Сирия | 185,180 | 19,747,586 | 92.6 | Дамаск |
Турция[22] | 756,768 | 71,892,807 | 76.5 | Анкара |
?тувтч?м Араб Эмиратъяс | 82,880 | 4,621,399 | 29.5 | Абу-Даби |
Палестина[18] | 5,860 | 2,611,904 | 393.1 | Аль-Кудс |
Йемен | 527,970 | 23,013,376 | 35.4 | Сана |
Ставнас | 43,810,582 | 4,050,404,193 | 89.07 |
- Содт?д: Египетл?н юк?н (Синай к?дж) Рытыввыв Азияын ж? куйло.
Пасй?дъяс
[вежны | Вежны кодировкаын]- ↑ Сы серти, кыдз видз?длан, азисяса мук?д мувывторс? (шуам 2, 7-8, 12, 14-16, 18, 20) позь? пыртны ?тдырйи тш?тш Европа?, Африка? либ? Окения?.
- ↑ Казак муыс куйл? и Азияын, и Европаын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?с
- ↑ Лыд? босьт?ма с?мын чиг Китайса (КВР-са) мувывтор да сэнi олысьяс; Тайвань, Гонконг да Макао сет?м?сь торй?н.
- ↑ Гонконг - КВР-са торъя веськ?длана мутас.
- ↑ Макао - КВР-са торъя веськ?длана мутас.
- ↑ Лыдпасъяс петк?дл?ны Китайса Республика (Тайвань) киподувса мувывтор да й?зс?. Китайса войтыр республика лыддь? ставс? тай?с аслыс.
- ↑ Роч му куйл? и Азияын, и Европаын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?
- ↑ Лыд? абу бост?ма?сь Р?штво дi да Кокос дiяс (Австралиял?н ортсыса мувывторъяс Индия океанын Индонезиясянь рытыв-лунвывланьын).
- ↑ Мьянмаса юркар в?лi кан нимсянь вудж?д?ма Рангунысь Найпйидо? 2005' вося в?льгым 6' лун?.
- ↑ General Population Census of Cambodia 2008 - Provisional population totals, National Institute of Statistics, Ministry of Planning, released 3rd September, 2008
- ↑ Асыввыв Тимор куйл? и Азияын, и Океанияын.
- ↑ Индонезия куйл? и Азияын, и Океанияын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?: лыдо абу босьт?м Ириан Яя да Малуку дiяс, най?с тш?кыда пырт?ны Океанияса мутас? да (Меланезия/Австралайзия).
- ↑ Та лыдын Дзаммуа Кашмир, код в?сна вензь?ны Индия, Пакистан да Китай.
- ↑ Абхазия куйл? Рытыввыв Азияын, но культура боксянь сiй?с лыддь?ны европаса канму?н.
- ↑ Армения куйл? Рытыввыв Азияын, но культура боксянь сiй?с лыддь?ны европаса канму?н.
- ↑ Азербайджан куйл? и Азияын, и Европаын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?. Та лыдын и Нахичевань, Азербайджанл?н асвеськ?длан юк?н, кодi куйл? Армения, Тюркия да Иран костын.
- ↑ Кипрыс куйл? сiдзс? Азияын - Муш?р саридз асыввыв ладорас Тюркиясянь лунвывланьын, но история да й?з ол?м боксянь сiй? топыда йит?м Европак?д. ?ВК пырт? Кипрс? Рытыввыв Азия?, а КШВ лыддь? сiй?с Мытыс Асыввывса канму?н.
- 1 2 ?тувтч?м войтыръяс лыддь?ны Газа?с да Рытыв Вадорс? Палестинысь мырддь?м мувывторнас, Палестинса мувывторъясыс оккупируйт?м?сь Исраэльнас, но ?нi най? дэ факто Палестинса войтыр веськ?дланiн улын?сь.
- ↑ Картвел му куйл? и Азияын, и Европаын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?.
- ↑ 1980 воын Исраэльыс ю?рт?ма Ерушалаймс? ?тка да юклыт?м юркарнас (сiй? мырддь?ма арабъяслысь карыслысь асыввыв юк?н 1967 вося квайтлунъя тыш дырйи). ?тувтч?м войтыръяс дай уна канму оз пыдди пуктыны тай? ю?рт?мс?, да унджыкыс посолкерканыс? кут?ны Тель-Авивын.
- ↑ Лунвыв Осетия куйл? Рытыввыв Азияын, но культура боксянь сiй?с лыддь?ны европаса канму?н.
- ↑ Тюркия куйл? и Азияын, и Европаын; лыдпасъяс танi петк?дл?ны с?мын Азияса юк?нлысь мувывторс? да сэнi олысь й?зс?.
Мувежъяс да му юк?нъяс |
Мувежъяс |
Австралия | Антарктида | Африка | Войвыв Америка | Евразия | Лунвыв Америка |
Му юк?нъяс |
Австралия | Азия | Америка | Антарктида | Африка | Европа |